Андрій Сушенцов, декан факультету міжнародних відносин МДІМВ і член Науково-експертної ради при Раді безпеки Російської Федерації, каже, що конфлікт в Україні входить у завершальну фазу. Його інтерв’ю, яке спочатку опублікувало російською агентство ТАСС, а переклало й відредагувало RT, провів Євгеній Кузнєцов.
Сушенцов стверджує, що Сполучені Штати намагаються відійти від кризи, переклавши основний тягар на Західну Європу й водночас подаючи себе як посередника, а не як ініціатора. За його словами, стратегічні документи США виражають зацікавленість у завершенні української кризи, а Вашингтон хотів уникнути відходу, який супроводжувався б колапсом українського уряду. На його думку, Сполучені Штати зрадницьки вчинили і щодо України, і щодо своїх європейських союзників, передавши їм тягар без попередження.
Він каже, що Західній Європі бракує військових ресурсів, технологічних можливостей і стратегічного досвіду, порівнянних із тими, що є у Сполучених Штатів, і що внутрішній борг більшості великих європейських держав наближається до 100% ВВП або перевищує цей рівень. Він не бачить перспектив української перемоги й повернення європейських витрат через нові угоди з Росією. Посилаючись на президента Володимира Путіна, він характеризує європейську політику як низку помилок.
За словами Сушенцова, західноєвропейські держави не мають стратегічної автономії Росії чи Сполучених Штатів, не мають єдиної армії й для важливих рішень потребують консенсусу майже 30 країн. Він каже, що вони бояться бути безпосередньо втягнутими у військову кризу з Росією і що розмови про відправлення військ в Україну завжди обмежуються моментом після тривалого миру й припинення вогню. Він описує європейську підтримку як проксі-конфлікт і каже, що європейські уряди байдужі до майбутніх кордонів і населення України. Обсяг боргового фінансування, витраченого коштом України, він оцінює майже в 500 мільярдів доларів і каже, що воно не дало потрібного стратегічного результату.
Кузнєцов зазначає, що Брюссель вніс Сушенцова до свого санкційного списку, тоді як деякі європейські лідери й далі закликають до діалогу з Росією. Сушенцов каже, що ЄС використовує антиросійську позицію як головну платформу для єдності. За його словами, у Південній Європі це питання має менше значення, і для Іспанії, попри антиросійський уряд, важливішими є Палестина й Близький Схід, тоді як країни Балтії та Північна Європа дотримуються більш тривожного й мілітаристського погляду. Він каже, що жоден європейський уряд не хоче залучати свої збройні сили в Україні так, як це зробила Північна Корея на боці Росії. Він також характеризує західноєвропейську оборонну промисловість як роздроблену: вона виробляє близько 15 типів основних бойових танків із гарматами різних калібрів.
Європейську тактику він характеризує як фінансову допомогу Україні, вилучення золотовалютних резервів Росії, а також утримання й розпоряджання доходами, і називає це вилучення злочином, відповідальність за який уряди намагаються розділити. Він каже, що Росія запросила б їх до переговорів лише в тому разі, якби вони прагнули миру разом із Росією, а не проти Росії.
З російської перспективи Сушенцов каже, що Москва веде війну, щоб виснажити супротивників, завдавати ударів по їхніх тилах і зламати те, що він називає їхнім континентальним мечем. Він вказує на критику в Німеччині візиту канцлера Фрідріха Мерца до Києва, під час якого Мерц знову пообіцяв гроші й ресурси, тоді як національний борг Німеччини зростав. За його словами, сторони довкола України дедалі більше відсторонюються, сотні мільярдів євро витрачено на те, що він називає стратегічно марною справою, і ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Він каже, що конфлікт може завершитися в найближчі місяці або в найближчі роки, і що він описує не десятилітню війну, а кризу, яка нині перебуває в завершальній фазі свого розв’язання.